Упродовж 2009 року діяльність Акціонерного банку «Діамант» базувалася на комплексній системі ризик-менеджменту, яка забезпечує надійний процес управління фінансовими та операційними ризиками. Управління ризиками здійснювалося шляхом встановлення безпечного допустимого рівня ризиків відповідно до завдань Банку, що сприяє уникненню або зменшенню їх впливу на активи, пасиви та капітал Банку.

Діяльність з управління ризиками Банку здійснюється через організаційну структуру, яка враховуючи зміни ситуації та середовища й проходить періодичне уточнення і вдосконалення. Для реалізації комплексного підходу в управлінні ризиками в Банку створено спеціалізований підрозділ – Службу ризик-менеджменту. Процес з управління ризиками здійснюється на основі системи внутрішньобанківських нормативних документів, які 2009 року були актуалізовані відповідно до зміни законодавчих та методологічних вимог. У 2009 році відбувався подальший розвиток методології та інструментарію системи ризик-менеджменту, що включає в себе комплексне вдосконалення етапів ризик-менеджменту: ідентифікацію (виявлення) ризику, кількісну та якісну оцінку (вимірювання) ризику; контроль за ризиком; моніторинг ризику.

На Службу ризик-менеджменту покладені аналітичні та контрольні функції щодо рівня ризиків Банку. Управління ризиками здійснюється колегіальними органами Банку:

• Комітетом з питань управління активами та пасивами;
• Кредитними комітетами;
• Тарифним комітетом;
• Технічним комітетом;
• Комітетом з банківських продуктів.

Діяльність колегіальних органів Банку координується Спостережною радою та Правлінням шляхом затвердження ухвалених рішень.

Управління кредитним ризиком

Управління кредитним ризиком здійснюється на стратегічному та поточному рівнях. На стратегічному рівні Спостережною радою та Правлінням Банку визначаються напрями та планові показники розвитку, які є підставою для визначення:

• Загального ліміту валового кредитного ризику для Банку;
• Лімітів валового кредитного ризику для продуктів Банку;
• Лімітів валового кредитного ризику на одного позичальника.

Рішення про встановлення цих лімітів ухвалюється Правлінням Банку за поданням Комітету з питань управління активами та пасивами. У межах цих лімітів кредитні комітети ухвалюють рішення щодо суми прийнятного валового кредитного ризику за кожним позичальником. Рішення кредитних комітетів регіональних дирекцій Банку додатково затверджуються відповідним кредитним комітетом Головного офісу.

Контроль дотримання встановлених лімітів здійснюється за кожним їх видом. Додатково контролюється ризик концентрації кредитів за галузями економіки, кредитними продуктами, видами забезпечення, категоріями кредитних операцій, кредитах, наданих інсайдерам та пов’язаним особам. Контрольна функція покладена на:

• Службу ризик-менеджменту, яка здійснює незалежний моніторинг та контроль якості кредитного портфеля;
• Бек-офіс – у межах своїх функцій контролю за дотриманням встановлених вимог та лімітів;
• Фронт-офіс – у межах своїх функцій, прийняття Банком ризиків в рамках встановлених повноважень.

Управління процентним ризиком

Поточне управління процентним ризиком здійснює Комітет Банку з питань управління активами та пасивами. Цілі та принципи управління процентним ризиком визначені Політикою щодо управління процентним ризиком.

Управління процентним ризиком здійснюється:

• на стратегічному рівні – шляхом встановлення прийнятного рівня маржі, яка визначається як різниця у процентних пунктах між середньозваженими ставками залучених та розміщених процентних грошових ресурсів;
• на тактичному рівні – шляхом встановлення базових процентних ставок по кредитах та депозитах;
• на оперативному рівні – шляхом встановлення надбавки за ризик до базової ставки по кредитах.

Управління процентним ризиком на стратегічному рівні здійснює Спостережна рада та Правління Банку.

Базові процентні ставки за кредитами та депозитами також затверджуються Правлінням Банку за поданням Комітету з питань управління активами та пасивами. Ці базові ставки переглядаються щоквартально і мають таку структуру:

• базові процентні ставки за активними операціями Банку;
• базова процентна ставка за вкладними (депозитними) операціями для бізнесу «Корпоративні фінанси»;
• базові процентні ставки за вкладними (депозитними)  операціями  для бізнесу «Персональні фінанси».

Усі базові процентні ставки встановлюються в основних валютах: гривня України, долар США, євро та російські рублі. При встановленні базових ставок враховується кон’юнктура ринку банківських послуг, фактичний рівень процентного ризику, стратегічні завдання Банку.

Базові процентні ставки за вкладами (депозитами) для бізнесу «Персональні фінанси» є постійними і не можуть бути змінені на оперативному рівні. Базова процентна ставка за вкладами (депозитами) може змінюватися на рівні оперативного управління виключно у межах маржі, встановленої Правлінням Банку.

Базова відсоткова ставка за кредитами може бути збільшена відповідно до рівня кредитного ризику за рішенням відповідного Кредитного комітету Банку. Рівень процентного ризику контролюється щоденно за даними управлінської звітності в розрізі середньозважених процентних ставок для процентних активів та пасивів за кожною валютою.

Управління валютним ризиком

Управління валютним ризиком будується як щоденний моніторинг валютної позиції в розрізі:

• Видів валют;
• Видів операцій;
• Підрозділів Банку.

Під час оцінювання валютного ризику використовуються нормативи валютної позиції, встановлені Національним банком України. Рішення щодо обмеження відкритої валютної позиції у разі потреби такого обмеження ухвалюється Комітетом банку з питань управління активами та пасивами.

Через істотний вплив ринкової кон’юнктури на внутрішні курси готівкової іноземної валюти їх встановлення з урахуванням волатильності є неможливим. Контроль за рівнем валютного ризику по валютообмінних операціях здійснюється Банком шляхом збільшення або зменшення обсягів готівкової іноземної валюти, що продається або купляється.

Управління ризиком ліквідності

Для управління ризиком ліквідності Банк використовує метод єдиного фонду. Фонд формується з урахуванням валюти.

Документами, які регламентують управління ризиком ліквідності, є:

• Політика управління ліквідністю;
• Положення про управління ліквідність Акціонерного банку «Діамант» у надзвичайних ситуаціях.
Внутрішні нормативні документи з управління ліквідністю Банку забезпечують:
• Щоденний контроль та врегулювання миттєвої ліквідності;
• Періодичний контроль та врегулювання ліквідності по обсягах та термінах;
• Ефективність дії та врахування усіх факторів у разі настання кризових обставин.

Врегулювання миттєвої ліквідності будується на дотриманні залишку платіжної позиції на рівні незнижуваного залишку коштів, який розраховується по видах валют та типах залишків (готівка та безготівкові кошти) на підставі даних про видаткові обороти по рахунках клієнтів.

Періодичний моніторинг стану ліквідності Банку здійснюється методом коефіцієнтів. Рішення щодо оперативного управління ліквідністю ухвалює Комітет з питань управління активами та пасивами. Процеси управління ризиком ліквідності базуються на відповідних підходах, які довели свою ефективність протягом тривалого часу. Параметри ризику ліквідності (потоки грошових коштів, поточна позиція та потреби в ліквідності, стратегія управління ліквідністю) не становлять загрози для надходжень і капіталу. Джерела залучення коштів є значно диверсифікованими.

Результатом роботи з управління ліквідністю є стабільне дотримання Банком нормативів ліквідності та адекватності капіталу, встановлених Національним банком України.

Середньозважений показник нормативу адекватності основного капіталу Н3 Акціонерного банку “Діамант” за 2009 рік виглядав так:

Управління операційним ризиком

Вдосконалення системи управління операційним ризиком традиційно посідає одне з основних місць в стратегії розвитку Акціонерного банку «Діамант». На сьогоднішній день в Банку реалізовано комплексний підхід до управління операційним ризиком, технології здійснення банківських операцій та методи внутрішнього контролю, що забезпечують виконання банківських операцій в рамках допустимого рівня ризику.

З метою якісного управління операційним ризиком в Акціонерному банку «Діамант» реалізовано такі методи контролю та мінімізації операційного ризику:

• запроваджено розподіл функцій при здійсненні операцій з клієнтами;
• на кожному етапі проведення операцій здійснюється звірка даних, отриманих з різних інформаційних систем;
• забезпечено додатковий контроль та санкціонування при здійсненні виправлень первинної інформації, при отриманні підтверджень за угодами;
• регламентовано додатковий контроль за дотриманням лімітів щодо угод та особистих повноважень співробітників Банку.

У 2009 році в Акціонерному банку «Діамант» продовжувався процес стандартизації та розвитку банківських технологій, направлених на мінімізацію ручної праці та актуалізації технологічних карт проведення банківських операцій.

2009 року здійснювався процес періодичного тестування встановлених процедур та технологій виконання операцій, у тому числі процедур фізичної та інформаційної безпеки, з метою контролю за дотримання цих процедур і технологій та збору інформації щодо їх можливого вдосконалення у разі їх неефективності.

Побудова ефективної системи управління операційним ризиком створює умови для досягнення стратегічних завдань Банку та сталого збереження його фінансової стійкості.

Фінансовий моніторинг

Для забезпечення фінансового моніторингу в Банку створено спеціалізований підрозділ – Служба фінансового моніторингу. Обов’язки відповідального працівника за організацію та здійснення фінансового моніторингу виконує Перший Заступник Голови Правління, кандидатура якого  узгоджена з Управлінням Національного банку України по Києву та Київській області відповідно до листа №09-116/12053 від 16 травня 2007 року.

У функції спеціалізованого підрозділу входить:

• Методологічне забезпечення фінансового моніторингу в Банку;
• Організація належної ідентифікації клієнтів та контрагентів Банку і процедур моніторингу їх операцій;
• Організація навчання персоналу Банку з питань протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом та шахрайства;
• Забезпечення інформаційного обміну з Державним департаментом фінансового моніторингу України;
• Проведення перевірок дотримання співробітниками та підрозділами Банку вимог щодо фінансового моніторингу;
• Поточний контроль за роботою відповідальних працівників відділень Банку.

Протягом 2009 року Банком було продовжено автоматизацію процедури моніторингу операцій клієнтів за критеріями обов’язкового фінансового моніторингу. Отже, вплив суб’єктивного чинника на якість процедур значно зменшена. Вжиті у 2009 році заходи дають можливість запобігти використанню Банку з метою легалізації кримінальних доходів та фінансування тероризму.